«Фактура 10.03»—Кіра Муратова. Ретроспектива

Faktura 10.03—Kira Muratova: A Retrospective

Image: The Asthenic Syndrome (1989), directed by Kira Muratova. Courtesy of The Oleksandr Dovzhenko National Centre
Де
Кінопростір Лінкольн-Центру
Коли
16–25 травня 2025 року
Куратор/-ки
Марта Кузьма спільно з Іваном Козленком

Сьогодні Кіру Муратову (1934–2018) знають як найвидатнішу фігуру українського кінематографу останніх пів століття і, можливо, одну з найвпливовіших режисерок в історії кіно загалом. За свого життя, однак, вона залишалася невідомою американській аудиторії; широке міжнародне визнання прийшло до авторки тільки нещодавно. Сольна кінокар’єра Муратової розпочалася на порозі хрущовської «відлиги», проте коли офіційна цензура затаврувала її ранні шедеври «Короткі зустрічі» (1967) і «Довгі проводи» (1971) нерадянськими й «буржуазними», режисерці майже на 15 років заборонили знімати. Муратова повноцінно повернулася до кіно лише наприкінці 1980-х, під час «перебудови». «Астенічний синдром» (1989) — свідчення краху тоталітаризму й морального розкладу радянського суспільства — приніс режисерці визнання критиків, які заново відкрили для себе її творчість, але повністю геній авторки розкрився лише в незалежній Україні, де вона отримала більшу творчу свободу й визнання. У цей період найважливішим джерелом натхнення для неї виступала Одеса — величне в минулому місто, яке швидко перетворювалося на занедбану провінцію. Режисерка, яку завжди глибоко захоплювали ексцентричні персонажі й мовні неправильності, відточила особливий стиль, позначений сюрреалістичними й несподіваними повторами; досвід проживання нестабільної реальності відображається у її роботах через екстравагантні оповідні прийоми. У житті Муратова була ущипливою і мізантропічною, однак її фільми — зворушливо гуманістичні: вони випромінюють дитячий подив, зухвалу надію та іскристу іронію. «Фактура 10» і «Film at Lincoln Center» з гордістю представляють найповнішу на сьогоднішній день північноамериканську ретроспективу неймовірного доробку режисерки. До ретроспективи увійшла низка найвидатніших робіт Муратової — широко уславлених і незаслужено обійдених увагою — а також кілька кінострічок, до яких вона долучилася як акторка.

Location
Film at Lincoln Center, New York City
Dates
May 16–25, 2025
Co-Curated by
Marta Kuzma and Ivan Kozlenko, in cooperation with Madeline Whittle and The Oleksandr Dovzhenko National Centre, Kyiv. Co-presented with Janus Films.

Now widely considered the greatest Ukrainian filmmaker of the last half century—and arguably one of the most influential women directors in cinematic history—Kira Muratova (1934–2018) remained largely unknown to American audiences during her lifetime, and has only recently come into widespread international acclaim. Having embarked upon her solo filmmaking career on the cusp of the Khrushchev Thaw, Muratova was banned from filming for almost 15 years after her two early masterpieces, Brief Encounters (1967) and Long Farewell (1971), were condemned as un-Soviet and “bourgeois” by official censors, and fully returned to filmmaking only in the late 1980s, under Perestroika. The Asthenic Syndrome (1989) witnessed the collapse of the totalitarianism and moral decay that characterized Soviet society, and brought the director newfound critical recognition; yet Muratova’s genius would fully come into focus only in the context of an independent Ukraine, where she enjoyed greater creative freedom and acknowledgment. Her most significant source of inspiration during this period was the city of Odesa, a once majestic metropolis rapidly fading into a neglected province. Deeply fascinated by eccentric characters and linguistic deviations, Muratova honed a distinctive style characterized by surreal and unexpected repetitions, refracting the experience of an unstable reality by way of outré storytelling devices. Caustic and misanthropic in life, Muratova nevertheless was touchingly humanistic in her films, radiating childish wonder, defiant hope, and sparkling irony. Faktura 10 and Film at Lincoln Center are proud to present the most comprehensive North American retrospective to date of Muratova’s extraordinary body of work, featuring a robust selection of her greatest directorial achievements, both widely celebrated and historically overlooked, as well as several films in which the director herself starred in front of the camera.

All film stills courtesy of The Oleksandr Dovzhenko National Centre.

Іван Козленко

Іван Козленко — кінознавець, куратор і культурний менеджер. Заснував престижний фестиваль німого кіно «Німі ночі» й перетворив Довженко-Центр, головний український кіноархів, на провідну культурну інституцію Києва. Більше десяти років керував реставрацією понад 70 українських фільмів; заново представив їх світовій аудиторії.

Виступив куратором важливих кіноретроспектив, зокрема «In Transition: Ukrainische Träume» («Arsenal – Institut für Film und Videokunst», Німеччина, 2023), ретроспективи Кіри Муратової («Seoul Cinematheque», Південна Корея, 2019), «Одеса у вогні: окупація/визволення» (Одеський міжнародний кінофестиваль, 2015), «Ukraine. The Great Experiment» (Фестиваль німого кіно в Порденоне, Італія, 2013).

Редагував присвячені українському кіно авторитетні тексти й каталоги, видані Довженко-Центром: «Польоти уві сні та наяву» (2020), «Іван Кавалерідзе. Мемуари. Драматургія. Публіцистика» (2017), «Український кіноплакат 1920-х років. ВУФКУ» (2015), «“Земля”: в кадрі Бориса Косарева» (2013), «Українське німе/Ukrainian Re-vision» (2012).

Автор роману «Танжер», який у 2017 році увійшов до короткого списку української «Книги року BBC», що свідчить про його впливову роль в українському культурному дискурсі.

Ivan Kozlenko

Ivan Kozlenko is a film scholar, curator and cultural manager. He founded the esteemed Mute Nights silent film festival and transformed the Dovzhenko Center, Ukraine's primary film archive, into a leading cultural attraction in Kyiv. For more than a decade he oversaw the restoration of over 70 Ukrainian films and their reintroduction to a global audience.

Ivan has curated significant film retrospectives, including In Transition: Ukrainische Träume (Arsenal–Institut für Film und Videokunst, Germany, 2023), Kira Muratova (Seoul Cinematheque, South Korea, 2019), Odessa in fiamme: occupation / liberation (Odesa IFF, 2015), Ukraine: The Great Experiment (Pordenone Silent Film Festival, Italy, 2013).

He has edited authoritative texts and catalogs on Ukrainian cinema, published by Dovzhenko Center Publishing: Flights in Dreams and Reality (2020), Ivan Kavaleridze: Memoirs, Drama, Journalism (2017), Ukrainian Film Posters of the 1920s: VUFKU (2015), Dovzhenko’s EARTH Framed by Borys Kosarev (2013), and Ukrainian Re-vision: The Film Collection Book (2012).

His 2017 novel Tangier was a contender for the BBC Ukrainian Book of the Year.